Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
уробляти — 1 дієслово недоконаного виду виконувати певну роботу уробляти 2 дієслово недоконаного виду укріплювати … Орфографічний словник української мови
вробляти — I (уробля/ти), я/ю, я/єш, вро/блювати (уро/блювати), юю, юєш, недок., вроби/ти (уроби/ти), вроблю/, вро/биш, док., перех. Вставляти в що небудь, закріплюючи; укріплювати. II див. уробляти I … Український тлумачний словник
уробити — I див. уробляти I. II (вроби/ти), облю/, о/биш; мн. уро/блять; док., розм. Забруднити чимось, вимазати у щось. III див. вробляти I … Український тлумачний словник
